10 ПОРАД: ЯК ПРОВЕСТИ ЛІТНІ КАНІКУЛИ НЕ ЗА КОМП’ЮТЕРОМ

У пору літніх канікул перед кожною дитиною постають “життєво важливі” питання: пройти комп’ютерну гру, до якої не можуть дійти руки, передивитись улюблені серіали, поставити новий рекорд у “Клондайку” тощо. Добре, коли є можливість поїхати кудись, де інтернету або немає, або зовсім не до нього. Але якщо доводиться проводити літо в місті, де багато пилу і машин, дитині нічого не залишається, крім того, щоб поспати і “урізноманітнити” життя інтернетом.

1. Дітей не можна позбавляти літнього відпочинку

Літо для дитини – це все-таки період відпочинку, і позбавляти дітей цієї радості ні в якому разі не можна. Це рівнозначно тому, якби вас змусили працювати круглий рік без відпустки. Так що не варто перевантажувати дитину і змушувати його займатися уроками кожен день. Краще дати йому вдосталь нагулятися – так він сам скучити за книжками, зошит і прописами.

2. Режим літнього табору

Зараз далеко не у всіх є можливість відправити дитину до бабусі в село або вибратися на пару тижнів на море. Для багатьох батьків літо – період інтенсивної роботи, і це абсолютно нормально. Якщо влітку у вас не виходить виїхати з міста і відпочити всією сім’єю, варто створити умови для відпочинку у себе вдома. Переведіть дитини на «літній розклад», звільніть режим. У нас в школі, наприклад, влітку відвідуваність така ж висока, як і в інші пори року.

3. Повторюйте шкільний матеріал в ігровій формі

За три місяці відпочинку діти можуть забути те, що вивчали протягом року. Так що краще за все повторювати пройдений матеріал, але робити це в ігровій формі і 2-3 рази в тиждень, а не 5 – так навички точно не забудуться. Зараз в книжкових магазинах продається багато спеціальних «літніх зошитів» для дітей різного віку – це такі книги-подорожі, за допомогою яких дитина, граючи, повторює те, що засвоїв на уроках російської мови, математики, літератури, англійської. Це і весело, і корисно.

4. Можливість вибору

Під час навчального року вибирати особливо не доводиться: якщо викладач просить вивчити вірш – потрібно його вивчити, якщо вчитель математики просить вирішити приклади – потрібно їх вирішити. Під час канікул ми радимо батькам давати дитині більше вибору: дозволити йому прочитати зі списку літератури те, що він сам хоче, або вирішити ті завдання, які йому самому здаються цікавими.

5. Поясніть дитині, чому повторювати шкільну програму важливо

Якщо ви поясните дитині, навіщо ви просите його іноді повернутися до своїх зошит, він зрозуміє, що ви не нелюд, а просто хочете, щоб він не забув те, що ви разом так довго вчили протягом року. Якщо дитина буде розуміти вашу мотивацію, у нього з’явиться своя, і виконувати завдання він буде з великим завзяттям.

6. Робіть це разом

Часто дорослі роблять все можливе, щоб дитина сприймала будь-які заняття як покарання. У вікно світить сонце, у дворі кричать діти, мама фарбує нігті, тато дивиться телевізор, а він повинен сидіти і щось писати. Це не правильно. Потрібно показати дитині, що вам теж цікаво те, що він робить, і провести з ним цей час. Або сказати: ти читаєш 30 хвилин, і ми з татом теж будемо читати книжки 30 хвилин, а потім розповімо один одному, хто що дізнався. Це чесно і справедливо.

7. Період зростання і нових вражень

Не треба забувати, що літо – дуже інтенсивний період дорослішання дітей. Після літа завжди видно, як дитина виросла, зробив якісний стрибок у розвитку. Влітку у дитини з’являється дуже багато нових вражень, і батькам необхідно створити умови для інтенсивного росту.

Запропонуйте дитині нові ігри – для цього не обов’язково вести його в дитячу ігрову кімнату в сучасний торговий центр. Діти люблять прості речі: покажіть, як грати в класики або резиночки, купите скакалку, м’ячик або крейда. Згадайте, у що ви самі грали в дитинстві. Проведіть з дитиною цілий день на вулиці, роздивляючись птахів, комах і дерева. Не завжди варто винаходити велосипед, іноді треба просто взяти і покататися на ньому.

8. Підготуватися до школи заздалегідь

З відпустки завжди важко виходити, і дітям теж. Якщо ви хочете підготувати дитину, то гуманніше за все заздалегідь повернутися до якогось режиму. Тому що якщо ви тільки вчора були на морі, а завтра вам знову потрібно множити, ділити і запам’ятовувати неправильні англійські дієслова, то ви відчуєте сильний стрес. Так що краще входити в ритм поступово і повернути дитину додому за пару тижнів до початку навчального року.

9. Навчитися новому

За три літніх місяці можна цілком встигнути навчитися чомусь новому – наприклад, записавшись на цікаві курси, як онлайн, так і традиційні. Те, на що взимку не вистачає ні сил, ні часу, під час відпустки вийде засвоїти в два рази швидше: так що у вас є шанс не тільки підтягти англійську, а й, наприклад, стати експертом з криміналістики або розібратися в творчості Шекспіра. Літо, здається, і саме дає приводи вчитися новому: наприклад, велика кількість сезонних фруктів і ягід – відмінний привід відточити кулінарні навички.

10. Запропонуйте свою пораду щодо цікавого та корисного проведення часу під час літніх канікул.

СІМЕЙНИЙ КОНТРАКТ

Щоб комп’ютер не становив загрози для моєї дитини, , та зберегти її / його від негативного впливу комп′ютерних ігор

Ø Я встановлю у себе в родині особливі правила під час роботи за комп’ютером і обговорю їх зі своєю дитиною.

Ø Я організую робоче місце за комп’ютером відповідно до санітарних вимог та вимог техніки безпеки.

Ø Я допоможу своїй дитині знайти захоплення, не пов’язане з комп’ютером.

Ø Я підтримуватиму спілкування моєї дитини з однолітками.

Ø Я допоможу своїй дитині так спланувати її день, щоб не лишилось жодної вільної хвилини, витраченої даремно.

Ø Я буду використовувати комп’ютер як винагороду.

Ø Я буду застосовувати можливості комп’ютера для того, щоб допомогти моїй дитині придбати нові навички та розвинути потрібні психічні характеристики, щоб комп’ютерні ігри приносили моїй дитині виключно користь.

Ø Я не дозволятиму своїй дитині сидіти за комп’ютером більше 20 хвилин на день.

Ø Я не даватиму грати в ігри в останні кілька годин перед сном.

Ø Я буду пильно контролювати, в які ігри грає моя дитина. Якщо я побачу, що якась гра надто збуджує мою дитину, я «відміню» її.

Ø Я спробую пограти в кожну з тих ігор, що обере моя дитина, сам / сама, щоб зрозуміти, наскільки вона підходить для моєї дитини.

Ø Я встановлю спеціальні мережеві фільтри та спеціалізоване програмне забезпечення для контролю.

Ø Я опаную кілька вправ профілактичної гімнастики для очей, опорно-рухового апарату та навчу виконувати їх мою дитину.

Ø Я стану прикладом для своєї дитини.

Ø Я допоможу моїй дитині дотримуватися цієї угоди і дозволю з користю проводити час за комп’ютером, відповідно до зазначених вище правил.

/__________ /

_{Підпис батьків П.
І. Б. батьків}

Я погоджуюся з усім зазначеним вище і зобов’язуюсь виконувати правила «Сімейного контракту» щодо безпечного користування комп’ютером, слухатися своїх батьків і обов’язково звертатися до них по допомогу.

/________________ /

_{Підпис
дитини П. І. Б. дитини}

Розробив Ярмолюк Яків

Як правильно спілкуватися з дітьми - цінні поради досвідчених педагогів

Правила і секрети спілкування з дітьми

Дитина з дитинства відчуває потребу в спілкуванні. Маленький чоловічок, прислухаючись до розмов в будинку, запам'ятовує слова, переймає інтонації, манеру вираження почуттів. Саме так формується культура мови. Дитина в майбутньому заговорить саме так, як навчили його батьки. Навчили на особистому прикладі.Другий аспект спілкування з дитиною - комунікативний і виховний. Батьки передають дітям важливу інформацію, прагнуть навчити їх чогось, встановлюють душевний контакт. Два аспекти спілкування невіддільні одне від одного.

Не варто забувати, що поряд зі словами і фразами, які батьки використовують в мові, велике значення мають тон і інтонація.Необхідно враховувати і вік дитини та її індивідуальні особливості, специфіку конкретної розмови.

Розуміння - мета розмови з дитиною

Звичайно ж, ваша мета - не сліпе підкорення, а взаєморозуміння. Щоб встановити емоційний контакт з дитиною, візьміть на озброєння два простих принципу спілкування.

Розмова «на рівних»Ні в якому разі не робіть з дитини покірливого виконавця всіх ваших вимог. Пам'ятайте: бесіда повинна протікати на рівних. Навіть новонароджений - це вже особистість, а три-чотирирічний карапуз тим більше! Вам, як дорослому і більш досвідченому людині, звичайно, доведеться направляти діалог в потрібне русло. Зверніть увагу: тільки діалог.Дитина повинна відповідати вам, висловлювати свою точку зору, і вона не зобов'язана збігатися з вашою. Багато батьків не дають дитині слово проти мовити. «Не можна перемовлятися з дорослими!» - Закликають вони. Але тільки поважаючи дитини можна розраховувати на повагу з його боку. Слідкуйте за тим, як реагує дитина на ваші слова,міняйте своє мовлення залежно від ситуації. Якщо ви не будете говорити з дитиною на рівних, ризикуєте зробити розмову безплідним, викликати досаду у дитини і гнів у себе особисто.

Підкріплення слів особистим прикладом

Діти вловлюють невідповідність між словом і ділом дуже швидко. Якщо мамі, скажімо, дзвонять з роботи, а вона просить бабусю сказати,що її немає вдома, які висновки зробить дитина? Правильно, що обманювати недобре, але іноді можна. А якщо батьки говорять, що люблять дитину, але при цьому постійно кричать на нього? Коли слова дорослого розходяться з ділом, дитина може порахувати це керівництвом до своїх подальших дій. З будь-яких двох варіантів він вибере не правильний,а той, який вважатиме вигідним для себе. Дисгармонія може привести до душевного конфлікту.

Тому все, що ви говорите, підтверджуйте справою. А якщо щось пообіцяли дитині, стримаєте слово, чого б вам це не коштувало.

Емоції при спілкуванні з підростаючим поколінням

Любов батьків життєво необхідна кожній дитині. Слова, сказані без любові,звичайно, змусять дитини коритися, але можуть назавжди поселити в його душі відчуження, ворожість по відношенню до батька чи матері, бажання будь-що-будь протистояти їх заборонам. Якщо не хочете зруйнувати близькі стосунки між вами і дитиною, ніколи не починайте розмову, коли ви роздратовані,навіть якщо причини вашого роздратування серйозні і малюк зіграв в цьому не останню роль. Намагайтеся уникати і байдужого тону. Дитина може сприйняти його як байдужість до його бажань, потреб, почуттів. У малюка може виникнути думка, що він не потрібен. Тому беріть себе в руки і починайте розмову з ласкавого звернення.«Я тобі зараз влаштую!» - Цю фразу часто можна почути від роздратованих батьків, і вона сама неправильна.

Якщо Ви сумніваєтеся у виборі правильного шляху, і Вам потрібні слушні підказки щодо подолання труднощів, що виникають в результаті виховання дітей, то ми зібрали для Вас найкращі поради фахівців. Отже:

1. "Такий же, як всі". Не слід балувати дитину, тільки тому, що вона найменша у сім'ї, так як вона може відчути своє особливе привілейоване становище. Намагайтеся уникати виразів типу: "Ти ще маленький!", "Підростеш - дізнаєшся", такими словами Ви вказуєте на існуючу нерівність у вашому тісному колі. Важливо, щоб дитина відчувала свою рівність в сім'ї.

2. Не створюйте дитині особливого становища: кращий шматок, гарніший одяг, перше місце. Це сприяє розвитку егоїзму.

3. Умійте відмовляти своєму чаду впевнено і безкомпромісно, якщо його запити не відповідають сімейним цінностям або порушують комфорт дорослих.
В попередній статті Ви знайдете інформацію про ТОП 10 слів і фраз, які не можна говорити дитині

4. Вчіть повазі до старших, враховуючи їх інтереси та побажання.

5. Вислуховуйте думку дитини з потрібних питань, дозволяйте їй бути присутньою і брати участь в сімейних справах.

6. Закріпіть певні обов'язки за дитиною і уважно стежте за їх виконанням.

7. Виховуйте повагу до старшого покоління. Розповідайте, як треба дбати про дідусів і бабусь, при цьому необхідно давати чіткі доручення ("Дізнайся, як почуває себе бабуся", "Пограй тихесенько, а мама відпочине" і т.д.)

8. Вчіть спілкуватися з дітьми, бути доброзичливими до оточуючих людей; вчіть давати іграшки іншим діткам, ділитися з іншими.

Менше місяця залишилося до настання літніх канікул. Їх вже чекають - не дочекаються діти. І, звичайно, їм хочеться, щоб канікули пройшли здорово, класно, цікаво. А батьки теж думають у цих же термінах?

Загальний підхід до літнього відпочинку
Для того щоб літній дитячий відпочинок був повноцінним і незабутнім ( а це, як не дивно, пов'язані поняття), важливо:

1. Кардинально змінити обстановку Саме тому дітей намагаються на літо відвезти кудись подалі від будинку: до бабусі, в табір, взяти з собою на море. Сама зміна обстановки, як відомо, вже благотворна для організму. Не кажучи вже про те, що за цим неминуче слідує зміна вражень, оточення, розпорядку дня. Але це, до речі, не означає, що на літні канікули домашня обстановка протипоказана. У перервах між роз'їздами, будинок стає такою ж нової обстановкою, в нього хочеться повернутися, за ним сумуєш.

2. Свіже повітря замість стін Літній час, як ніяке інше, чудово підходить для того, щоб хоч весь світловий день провести на свіжому повітрі. І цю можливість, природно, потрібно постаратися використовувати по максимуму. Навіть читання книг краще перенести на природу. А якщо вже дитині зовсім не під силу без фільмів і комп'ютерних ігор, то виручить ноутбук. По суті достатнє перебування на свіжому повітрі влітку закладає основи дитячого імунітету, дає запас витривалості та психологічної стійкості на навчальний рік.

3. Максимально використати можливості літа Діти повинні отримати від літа всі ті задоволення, які дає саме літо, що особливо важливо для міських жителів, де не все під рукою. Я маю на увазі активне проведення часу: купання, загоряння, катання на човнах, водних велосипедах, просто велосипедах, роликах, лазіння по деревах, дворові ігри. І, звичайно, достатнє вживання всіх фруктів у міру їх появи, щоб подбати про вітамінізації.

4. Різноманітність відпочинку Ідеальні літні канікули повинні включати в себе все можливе різноманітність відпочинку. Добре, якщо якийсь час дитина поживе у бабусі в селі. Потім з'їздить у табір або кілька різних таборів. А потім, наприклад, ви поїдете кудись відпочити разом. На кожні літні вихідні непогано панірувати походи вихідного дня. Вони можуть бути самими різними: на заміській турбазі, на природі в наметах, на екскурсії, в кінці кінців, і в Крим до моря на 3 дні можна злітати, якщо дозволяють фінанси. І, звичайно, особливої ??організації вимагатимуть ті дні, які ваша дитина буде проводити влітку будинку. З одного боку, ці дні стануть в нагоді для читання книг (позакласне читання літній адже ніхто не відміняв). Але, з іншого боку, треба подумати, що додатково зайняти дітей, щоб ці дні не стали одноманітними і нудними.

5. З урахуванням індивідуальності На жаль чи на щастя, ніхто вам не порадить точно, що з традиційних рекомендацій з організації дитячого відпочинку влітку буде найкращим для вашої дитини. Відпочинок для кожної дитини має бути планувати індивідуально, з урахуванням його характеру та темпераменту, сфери інтересів та рівня розвитку, стану здоров'я. А батьки часто, на жаль, грішать тим, що організовують літній дитячий відпочинок авторитарно, не питаючи думки та бажання своїх дітей. Чого ж дивуватися потім, що такий відпочинок не приносить задоволення дітям?! Не потрібно впадати в крайнощі та дбаючи про різноманітність дитячого відпочинку, не всім і не всяке різноманітністю може виявитися корисним. І в цьому сенсі теж індивідуальність дитини повинна стати для вас первинної.

Подростки и агрессивное поведение

Проявления агрессии окружают нас повсюду. Злоба, раздраженность стали частью нашей жизни. Мы сталкиваемся с жесткостью на улице, дома и даже в школе. Особенно частыми становятся проявления агрессивного поведения среди подростков.

Как детская, так и взрослая агрессия может быть вербальной и невербальной. К первой относят такие формы поведения как ругательства, нахальство и вызывающее поведение, колкости и высмеивания, отпущенные в адрес другого человека.

Вторая может принимать физическую и нефизическую формы. Физическая агрессия — это умышленное причинение боли другому человеку. Ее проявлениями может быть как избиение, так и порча имущества, принадлежащего жертве. Нефизическая агрессия свойственна преимущественно дошкольникам. Передразнивание, рожицы, высунутый язык — все это ее проявления.

Каковы же причины возникновения агрессивного поведения?

В настоящий момент все больше детей и подростков становятся склонными к проявлениям агрессии. Причины этому следует искать в особенностях воспитания, общения с родителями. Отдельно выделяют врожденные склонности к агрессии.

Что такое агрессия? Почему она существует?

Агрессия - это инстинкт, который возник в процессе эволюции. Природная агрессия уже несколько тысячелетий помогает человеку в нелегкой борьбе за выживание. По крайней мере, так считали Зигмунд Фрейд и Конрад Лоренц.
Агрессия — это реакция на фрустрацию, то есть такое состояние, которое сопровождается волнением, угнетенностью, порожденными невозможностью достижения поставленной цели.
Агрессия — привычка, появляющаяся из-за интенсивных неприятностей, часто повторяющихся переживаний, которые сопровождаются всплеском негативных эмоций.
Агрессия — это приобретенное желание, стремление. Это желание проявляется в яркой эмоциональной реакции гнева.

Очень часто очагом возникновения агрессивного поведения становится школа. Ребенок, попадая в школьную среду, пытается приспособиться к существующим нормам поведения, наладить отношения со сверстниками, учителями.

Нередко в классе возникают ситуации, имеющие негативное влияние на формирование навыков правильного взаимодействия в коллектив. К примеру, нарастанию конфликта, враждебности, а в будущем и проявлению агрессии, способствуют частые жалобы на одного из одноклассников. В таких случаях агрессия становится способом самоутверждения и противостояния толпе.

Довольно часто агрессивными становятся подростки, имеющие плохую успеваемость. Ученик, которого постоянно ругают, критикуют, начинает демонстрировать свой характер, скрывая обиду за плохим поведение. В большинстве случаев агрессия — это защитный механизм. Подросток поступает плохо, делает зло не потому, что он злой, а потому, что он не умеет правильно.

12 принципов воспитания ребёнка Каждый малыш – это личность и нельзя его воспитывать и развивать “под общую гребенку”. Поэтому возникает резонный вопрос – а бывает ли “правильное воспитание ребенка”? Поэтому сегодня я расскажу 12 основных принципов, а остальное – ваше творчество. Принцип 1. Помните, что кроха – это отдельная личность Поэтому свои собственные мечты и планы реализовывайте сами, и не навязывайте их малышу. Частая ошибка родителей — навязывать ребёнку свои мечты. «Я не стала медиком, но мой ребёнок уж точно станет — это его судьба!» или «Мы династия врачей и наш ребёнок пойдет по нашим стопам!». Когда мы думаем и действуем так, мы отбираем у ребенка свободу и целостность развития, мы навязываем свои мечты. Не удивительно, что дети зачастую нас разочаровывают, либо, не желая разочаровать, становятся несчастными и посредственными. Поэтому с самого рождения дайте ребёнку свободу и поддерживайте его свободу. Воспитание не должно быть навязыванием какой-либо позиции или отношения, создание развивающей среды и помощь ребёнку и только в тех ситуациях, когда она действительно необходима. Принцип 2. Все дети рождаются одинаковыми Все детки в норме рождаются одинаковыми и не бывает ребёнка без способностей или, наоборот, с выдающимися способностями. Все, чем отличается ребёнок или то, в чем он не преуспевает — это результат приобретенного опыта в процессе воспитания и развития. Когда проявляется способность или неспособность? Обычно уже к трём годам родители делают выводы о склонности ребёнка к музыке или конструированию, а значит формируются способности и неспособности ДО 3х лет! Поэтому развитие творческих и музыкальных способностей, плавание, спорт, конструирование и многое другое — это то, что можно и нужно давать ребёнку с рождения, а не в школе. Принцип 3. То, что вы делаете, имеет огромное значение Вы — эталон поведения для ребёнка и все ваши слова о том, что нельзя кричать, надо быть честным, нужно носить шапочку и все все остальные, не будут значить ровным счетом ничего, пока вы сами не станете их соблюдать. Как вы думаете, что сделает ребенок, если услышит от вас, что нельзя кричать и тут же после этого увидит, как вы кричите на его отца? Картина мира в его голове будет шаткой и неоднозначной, это уж точно не то, чего вы хотели добиться. Кроха учится общаться, реагировать, выражать эмоции, вести себя в обществе, глядя на вас и на папу. Поэтому подавайте пример. Принцип 4. Взгляды на воспитание и действия родителей должны быть едиными Только тогда ребёнок почувствует безопасность и целостность окружающего мира. Если мама утешает кроху после того, как папа бьет его по попе ремнем, значит вы растите манипулятора. Дети очень быстро приспосабливаются к среде и находят в ней свои выгоды. Как это ни страшно звучит, но частое заключение психотерапевта после работы с малышом, родители которого придерживаются разных точек зрения на воспитание: «Манипулятор, способен на все ради достижения своей цели». Будто о секретном агенте 007, а не о четырехлетнем малыше написано, не правда ли? И это — разные позиции в оном доме. Все воспитательные меры вы должны обговорить и «согласовать» с мужем. Вы вместе, на одной стороне, поэтому не “дружите против” папы или мамы. А в пределах общей нормы воспитания, каждый родитель имеет право на свое собственное поведение с ребёнком. Принцип 5. Будьте последовательны в своих действиях Не меняйте правила изо дня в день, это может привести к недисциплинированности ребёнка. Многим родителям не хватает чувства последовательности, в результате чего ребёнок приходит в замешательство и не знает, как себя вести. Ваша задача — сделать мир ребёнка безопасным и надежным, а это значит придерживаться общих правил поведения изо дня в день, всем вместе. Принцип 6. Не давайте ребёнку все, что ему хочется по первому требованию Ребёнку для развития достаточно всего, что есть в доме: сенсорного коврика (можно сделать самой), в младенчестве – погремушек, в раннем детстве – книжек, набора для прогулки (совочек, формочки), музыкальных упражнений, счетного материала, конструктора, и самодельного Монтессори-материала. Конечно же, другие игрушки притягательны для ребёнка и они нужны не только для его собственного удовольствия, но и для поддержания статуса в социальной среде. Сейчас вокруг ребенка очень много впечатлений, развлечений и между тем, что «нужно» и тем, что «Хочу!» лежит огромная пропасть, которую малыш пока не осознает. Поэтому прививайте ребёнку знание о заработке и деньгах и позволяйте ему заработать то, что ему хочется. Принцип 7. Хвалите ребёнка правильно — только за дело Часто мы от переизбытка чувств пускаемся в похвалу: какой замечательный ребёнок, какой ты хороший! И часто после этих слов ребенок стремиться сделать еще что-нибудь хорошее. Родители думают, что это здорово, но на самом деле – совсем нет. Ребёнок стремиться сделать что-то хорошее, чтобы его снова высоко оценили, он думает, что мама любит его за то, что он замечательный. А что же делать, когда у него что-то не получилось? Когда мы говорим: «Ты самый умный», мы оцениваем личность ребёнка и ради этой оценки он пойдет на многое. Именно такой похвалой мы формируем в малыше перфикционизм — стремление быть совершенным ради похвалы. Это противоположность достиженческому подходу, при котором ребёнок стремится достигать новых высот ради совершенствования, ради цели, а не ради оценки стороны. Достиженцы – лидеры, а перфекционисты – поверхностные исполнители. Поэтому хвалите ребенка за достижения, за его выбор или слова, а не просто так. Вместо того, чтобы сказать малышу «Ты самый умный», скажите «Ты очень хорошо справился с упражнением», «Мне нравится, как ты построил пирамидку». Найдите объективный повод и похвалите ребенка за то, что он сделал, а не за то, что он самый-самый. Принцип 8. Не отказывайтесь от помощи малыша, позвольте ему участвовать в работе по дому В период раннего детства детки так хотят быть похожими на маму и папу! Они видят, как мама подметает и тоже бегут с веником в самую пыль. Видят как мама накрывает на стол и хватаются за полные стеклянные бокалы и ножи. Да, выглядит все это страшно опасно и вообще от помощи больше проблем: пыль не собирается, а разлетается по всему дому, бокалы бьются, сок разливается. И, кажется, нужно ребёнка отстранить от всего этого, так проще всем. Но каждый раз, когда вы отбираете у малыша веник или стакан, вы говорите ему: «Я сама, твоя помощь не нужна». Он запомнит эти установки и к 14 годам вы получите «неблагодарного ребёнка, который вам не помогает». Но вы же хотели просто обезопасить его и освободить себе время? Поэтому предлагаю вам инвестировать в будущее: купите малышу веник, дайте ему отнести бокал (если сока много, отлейте половину, чтобы крохе было проще), подарите собственную тряпку для пыли, и скоро у вас вырастет благодарный помощник. Да, кстати, все это также развивает моторику и эмоции. Принцип 9. Папа – полноценный участник воспитания и развития О всей важности роли папы в воспитании и развитии я уже писала в этой статье. Влияние отца сложно переоценить — он проводник ребёнка в окружающий мир, поэтому отец должен общаться с ребёнком, как можно чаще и быть доступен в любое время, хотя-бы по телефону. А время, пока малыш общается с папой — это то время, которое вы посветите себе, поэтому не пренебрегайте девятым принципом Принцип 10. Воспитывайте в ребёнке независимость Малышу очень сложно оторваться от мамы, но с года до трех происходит формирование его собственного «Я». Многие родители приравнивают детскую независимость к непокорству и непослушанию. Дети стремятся к независимости по простой причине — как и все люди, они хотят сами контролировать, а не быть контролированными кем-то другим. Поэтому в период 2-3 года уже необходимо дать крохе свободу. Поощрение независимости развивает саморегуляцию поведения. Но определенные ограничения помогают ребёнку развить чувство самоконтроля. Чтобы быть успешным в жизни, ему понадобятся оба этих навыка: независимость и самоконтроль. Принцип 11. Вырастите ребёнка почемучкой – научите его думать К трём годам голова пухнет от детского «почему», но невероятно важно не только отвечать почемучке, но и стимулировать у него новые и новые вопросы Вопрос «Почему?» – признак активной мыслительной деятельности, он означает, что ваш малыш думает, строит причинно-следственные связи и начинает делать логические выводы. Прекрасно, если ребёнок остается почемучкой в 7,9.12,18 лет. Значит он не перестает совершенствоваться и, вместо того, чтобы зубрить, он вчувствуется и осознает! Принцип 12. Даже если вы допустили ошибку в воспитании малышей, не считайте ее фатальной Вы человек, а человек не идеальный. Все мы допускаем ошибки, но это не значит, что мы плохие. Поэтому, если вы ошиблись, то признайте свою ошибку, измените свое поведение и идите дальше.

Алкоголь вбиває!

Сілін Єгор розповів учням о том, як алкоголь вбиває людину. Учень дав поради дітям _берегти себе від таких звичок, а батькам порадив вести здоровий спосіб життя!

Іноді діти розмовляють мовою, яку нам, дорослим, важко зрозуміти. Це може бути їм лише зрозумілий сленг, але i нас - дорослих - також не завжди розуміють діти, тому що, розмовляючи з ними, ми не завжди можемо висловити свої думки. Але ще гipше, коли ми не завжди можемо виразити дитині свої почуття i любов на зрозумілій їй мові.

Чи вмієте ви говорити на мові любові?

Кожній дитині властиво розуміти любов батьків по-своєму. I якщо батьки знають цю «мову», дитина краще зрозуміє їx.

Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов - це найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо це розуміють дорослі, дитина виростає доброю i щедрою людиною.

Основне батьківське завдання - виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості ви не розвивали в дитині, головне - будувати виховання на любові.

Впевненість у любові оточуючих.

Коли дитина впевнена у любові оточуючих, вона стає більш слухняною, допитливою. 3 цієї впевненості малюк бере сили, щоб протистояти труднощам, з якими зустрічається. Ця впевненість для нього - як бензобак для автомобіля! Дитина зуміє реалізувати свої здібності лише за умови, якщо дорослі регулярно наповнюють цією впевненістю її серце. Як цього досягти? Звичайно, любов'ю. Проявляти саме той спосіб прояву любові, який є найбільш зрозумілим для дитини, знайти для неї індивідуальний, особливий шлях вираження почуттів.

Батьківська любов повинна бути безумовною, адже справжня любов умов не виставляє. Безумовна любов - це найвища форма любові! Адже ми любимо дитину просто за те, що вона є, незалежно від того, як вона поводить себе. Ми всі це розуміємо, але іноді не відаємо собі звіту в тому, що нашу (батьківську) любов дітям доводиться завойовувати. Батьки люблять дитину, але з поправкою: вона повинна добре навчатися i гарно себе поводити. I лише у цьому випадку вона отримує подарунки, привілеї та схвалення. Звичайно, ми повинні навчати i виховувати дитину.

Але спочатку необхідно наповнити серце дитини впевненістю у нашій безумовній любові! I робити це треба регулярно, щоб ця впевненість не випарувалась. Тоді у дитини не виникає страху, провини, вона буде відчувати, що потрібна. Безумовну любов ніщо не може похитнути. Ми любимо дитину, навіть якщо вона некрасива i зірок з неба не дістає. Ми любимо її, якщо вона не виправдовує наших надій. I найважче - ми любимо її, щоб вона не зробила. Це не означає, що будь-який вчинок дитини ми виправдовуємо. Це означає, що ми любимо дитину i показуємо їй це, навіть якщо її поведінка не найкраща.

Спілкуючись з дітьми, необхідно частіше нагадувати собі:

1. Перед нами діти.

2. Вони поводять себе як діти.

3. Буває, що їхня поведінка діє нам на нерви.

4. Якщо ми виконуємо свої батьківські обов'язки i любимо дітей, незважаючи на їx витівки, вони, подорослішавши, виправляються.

5. Якщо вони повинні догодити мені, щоб заслужити любов, якщо моя любов умовна, діти її не відчують. Тоді вони гублять впевненість у собі й не здатні правильно оцінювати власні вчинки, а значить, не можуть контролювати їx, поводитись більш зріло.

6. Якщо перш, ніж заслужити любов, вони повинні стати такими, якими ми хочемо їx бачити, вони стануть невпевненими у собі: «скільки не намагайся - вимоги надто високі». А в результаті - невпевненість, тривожність, занижена самооцінка та озлобленість.

7. Якщо ми любимо їx, не дивлячись ні на що, вони завжди зможуть контролювати свою поведінку й не піддаватися тривозі.

Найголовніше - ЛЮБИТИ!

10 порад від психолога батькам школяра

1. НЕ НАПИХАЙТЕ ДИТИНУ ЗАЙВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

2.  РОЗПОВІДАЙТЕ ПОЗИТИВНІ ІСТОРІЇ Зі СВОГО ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ
3. НЕ РОБІТЬ АКЦЕНТ НА ОЦІНКАХ
4. НЕ ЛЯКАЙТЕ ШКОЛОЮ
5. КУПУЙТЕ ШКІЛЬНЕ ПРИЛАДДЯ РАЗОМ З ДИТИНОЮ
6. ГРАЙТЕ В ШКОЛУ
7. ОБОВ'ЯЗКОВО  СПІЛКУЙТЕСЯ З ДИТИНОЮ ЩОДНЯ
8. ПРИВЧАЙТЕ ДИТИНУ ДО САМОСТІЙНОСТІ
9. БІЛЬШЕ КОМАНДНИХ ІГОР
10. ТРЕНУЙТЕ УВАГУ І ПАМ'ЯТЬ    Пропонуємо  гру на уважність: всім роздається однаковий текст, засікається час і потрібно якомога більше і швидше знайти і викреслити букв "с". Проводити "заняття" спочатку по 10 хвилин, назавтра 15, довівши час "уроку" до тієї тривалості, яка буде в школі. Тоді дитину так не лякатимуть безконечні півгодини занять.

Ще можна почастіше грати в "Відвернися і назви"- для розвитку пам'яті. Розкладіть на столі іграшки і дайте дитині поглянути на стіл протягом 1-ої хвилини. Потім він відвертається і називає іграшки, лежачі на столі. Ускладнюйте завдання: додайте іграшки, скорочуйте час на запам'ятовування. Можна замінити іграшку - дитина, обернувшись, повинна розповісти, що змінилося.

Родительское собрание «Здоровая семья: нравственные аспекты».

Цель: формирование понимания необходимости совершенствования нравственных отношений в семье.

Задачи: Воспитание активного отношения к своей семье, умения правильно выявлять и оценивать свою гражданскую сущность. Воспитание чувства ответственности за сохранение нравственных отношений в семье.

Прогнозируемый результат: осознание родителями необходимости внимательного отношения к проблемам детей и семьи.

Ход собрания.

1. Здравствуйте!

Я благодарна вам за то, что вы пришли на эту встречу. Рассчитываю на вашу поддержку, помощь и взаимопонимание. Уверена, что наше сотрудничество будет успешным. (повестка собрания)

Мы нашу встречу решили посвятить разговору о делах семейных. Тема: «Здоровая семья». Что же входит в это понятие? Сегодня и попытаемся все вместе разобраться. Поделиться своими идеями, мыслями.

Я прочитала, что «здоровый человек - не тот, кто свободен от проблем, а тот, кто умеет обращаться с ними». Мне кажется, что, если перефразировать это высказывание, можно сказать, что здоровая семья - это та, которая умеет обращаться со своими проблемами и не делает из них трагедии. Вы, конечно, понимаете, что термин «здоровый» подразумевает и физическое, и нравственное здоровье. Сегодня мы поговорим о нравственности здоровой семьи.

Семья - совсем как маленькая вселенная (недаром ее образно именуют порой микромиром); создать хорошую, здоровую семью нередко бывает труднее, чем, скажем, написать книгу, сделать открытие. Как следует управлять семьей - тут тебе и наука, и искусство, и даже особое ремесло. Раз семья - вселенная, пусть маленькая, должны существовать и загадки вселенной. И они действительно существую. На каждую загадку есть разгадка. Разгадка кроется в том, что мы не первые задаем себе загадки. И самое важное - как, каким тоном и какими словами вы отвечаете на эту загадку.

Часто неправильное воспитание ребенка в семье приводит к очень тяжелым последствиям, ребенок может замкнуться в себе, плохо учиться, не выполнять пожелания взрослых.

Поэтому на родителей накладывается двойная ответственность за себя и за своих детей. Взрослые должны скорректировать свое собственное поведение, свои нравственные качества и отношения. Требовательность родителей к себе должна быть выше требований к ребенку — это основа родительского авторитета. Важным условием нормальных взаимоотношений в семье между родителями и детьми является взаимная информированность родителей и детей. Для того чтобы правильно оценить мотивы поведения своих детей, нужно понимать их, знать направленность их личностей, интересы, уровень их знаний, умений. Если в семье нет подобной информации о детях, в таком случае появятся взаимные трудности в общении

Анализ семейного воспитания

Воспитание детей можно охарактеризовать определенными сторонами отношения родителей к детям:

. В общении с детьми родители зачастую находятся в нервном состоянии, нередко переходят на крик и физические воздействия, подавляя детей.

. Родители, не замечая своих недостатков, требуют искоренения подобных недостатков у детей, которые, слепо подражая родителям, не понимают своей вины.

. Родители говорят одно, а делают другое, ставя при этом детей в тупик.

. Родители не могут стать детям друзьями и наладить с ними доверительные, теплые отношения.

В этом случае можно перечислить основные параметры нарушения воспитания:

. Непонимание своеобразия внутреннего мира детей.

. Непринятие детей, их индивидуальности и особенностей.

. Несоответствие требований и ожиданий родителей.

. Непоследовательность в обращении с детьми.

. Несогласованность отношений между родителями.

. Недоверие к возможностям детей.

. Нечуткость.

Семья формирует личность ребенка, определяя для него нравственные нормы, ценностные ориентации и стандарты поведения. Родители используют те методы и средства воспитания, которые помогают внедрить в сознание ребенка определенную систему норм, приобщить его к определенным ценностям. Для достижения этой цели они поощряют или наказывают его, стремятся быть образцом для подражания. Поведение родителей можно описать двумя парами важных признаков: неприятие – расположение и терпимость – сдерживание.

1. Расположение (тепло, любовь). Родители полагают, что их дети обладают многими положительными свойствами, радуются общению с ними, принимают их такими, какие они есть.

Родители, не расположенные к своим детям, не получают удовольствия от общения с ними. Отсутствие расположения у родителей к своему ребенку превращается в крайней форме во враждебность.

2. Сдерживание (контроль). Строгие родители предписывают детям множество запретов, держат их под пристальным надзором, устанавливают определенные нормы поведения, которым дети обязаны следовать. Успешно применяя подобную тактику воспитания, родители растят ребенка, который обычно подчиняется правилам и не дает повода к частым наказаниям.

Снисходительные родители в отличие от строгих обычно делают мало замечаний несдержанному ребенку; не запрещают шумные игры, их мало заботят опрятность и послушание, они предоставляют детям неограниченную свободу в играх.

Наилучшие взаимоотношения детей с родителями складываются обычно тогда, когда родители придерживаются демократического стиля воспитания. Этот стиль в наибольшей степени способствует воспитанию самостоятельности, активности, инициативы и социальной ответственности. Поведение ребенка направляется в этом случае последовательно и вместе с тем гибко и рационально:

- родитель всегда объясняет мотивы своих требований и поощряет их обсуждение ребенком;

- власть используется лишь в меру необходимости;

- в ребенке ценится как послушание, так и независимость;

- родитель устанавливает правила и твердо проводит их в жизнь, но не считает себя непогрешимым;

- он прислушивается к мнениям ребенка, но не исходит только из его желаний.

Батьківські збори
"Роль домашнього завдання у навчанні дітей"

14.09.2012.

Контроль за выполнением школьником домашних заданий.

Рекомендации родителям

Уважаемые родители!

Контролируя выполнение домашних заданий, проявляйте терпимость и уважение к личности своего ребенка.

Не сравнивайте его умения с умением других детей.
Не кричите, лучше определите причину отсутствия у ребенка умения выполнить заданное упражнение.
Создайте условия для успешного выполнения ребенком домашнего задания.
Не пытайтесь выполнять за своего сына или дочь домашнее задание это сослужит им плохую службу.
Поощряйте упорство и проявление характера в достижении цели.
Требуйте от своего ребенка внимательного прочтения инструкций по выполнению домашних заданий, формулировки вопросов.
Учите его детальному изучению содержания материалов учебника, его справочных
материалов, правил и инструкций.
Развивайте его внимание и внимательность при выполнении домашних заданий.

Хвалите ребенка за своевременно и качественно выполненное домашнее задание.
Демонстрируйте его достижения перед другими членами семьи, братьями и сестрами.
Для того, чтобы облегчить своему ребенку выполнение домашних заданий, покупайте ему энциклопедии, словари и справочные пособия по различным предметам, справочники на информационных носителях
Формируйте привычку доводить начатое дело до конца, даже если придется чем-то жертвовать.
Если вы считаете, что ваш ребенок испытывает перегрузку по какому-либо из учебных предметов, обратитесь за разъяснением и помощью к учителю – предметнику или завучу.
Покупайте своему ребенку логические игры, способствующие формированию усидчивости, терпения и ответственности.
Не отмахивайтесь от вопросов ребенка Этим вы усугубляете проблемы, связанные с подготовкой домашних заданий.

Вот некоторые рекомендации родителям агрессивных детей:

Старайтесь предотвратить проявление агрессии. Поощряйте положительное поведение – обращайте на это внимание и искренне хвалите его. Предоставьте ребенку возможность выплеснуть энергию с помощью физической активности (например, бег, танцы, плавание и т.д.). Избегайте ситуаций, которые поощряют или стимулируют агрессивное поведение (резкие и агрессивные игры, игры в войну).

Одна из рекомендаций родителям агрессивных детей заключается в том, чтобы воспринимать эмоции малыша такими, как есть. Объясните ему, что испытывать гнев, также как и радоваться, волноваться или переживать – это нормально. Предоставьте ребенку возможность выразить свои эмоции и внутренний мир – дети постарше могут передать свои эмоции словами, но детям младшего возраста, возможно, придется делать это в игровой форме (например, с помощью кукол, игрушек или рисунков). Научите ребенка словам, обозначающим эмоции: «я разозлился», «мне грустно», «у меня плохое настроение», и т.д. Эти простые выражения помогут ребенку передать происходящее в его внутреннем мире. Старайтесь обсуждать ситуации, которые беспокоят ваших детей – это поможет им выплеснуть эмоции и успокоиться.

Моментально пресекайте любое проявление агрессии и объясните ребенку, что так вести себя нельзя. При этом вы сами должны сохранять спокойствие и разъяснить, что вас не устраивает именно поведение ребенка, а не он сам. Не игнорируйте агрессивное поведение. Важно придерживаться одних и тех же правил относительно проявления агрессии. Если поведение ребенка способно нанести вред ему самому или другим, физически удерживайте его или же уведите от возникшей ситуации, пока он не успокоится. Не читайте длительных нотаций, а также не наказывайте ребенка физически: это лишь научит его, что агрессия – это приемлемый способ поведения.

Полезные рекомендации родителям агрессивных детей

Еще одна рекомендация родителям агрессивных детей – научите малыша выражать эмоции более приемлемыми методами. Постарайтесь вместе, в спокойной обстановке, разобраться, что вызвало у него проявление злобы или агрессии. Разработайте вместе план, как себя вести в следующий раз – например, отойти в сторону, глубоко дышать, слушать успокаивающую музыку, сосчитать до 10, и т.д. Эти идеи могут быть записаны или зарисованы ребенком. Напомните ребенку об этом списке или рисунке в следующий раз, когда он сердится или когда его поведение становится агрессивным.

Будьте внимательны к вашей собственной реакции. Сохраняйте спокойствие, создавая таким образом образец для подражания. В такие моменты, объясните ребенку, что вы чувствуете и как вы справитесь со своими эмоциями – например, будете глубоко дышать или считать до 10.

Кожна дитина має право на любов своїх батьків !
http://www.youtube.com/watch?v=aFZoBKxtB_A&feature=colike

Роль батьків у вихованні дітей!
Запрошую подивитися фільм!

http://www.god-tv.ru/%D0%9E%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D1%8B%D0%B5-Courageous-2011-Ru-%D1%81%D0%BC%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C-%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD
Для здоров`я ваших дітей!

Безпека дитини-інструкція для батьків.

1. Якщо дитина вміє говорити, вивчить із нею у першу чергу її повне П.І.Б., адресу проживання, місце роботи батьків, як дістатися додому або до вас на роботу, домашній та мобільні телефони батьків, дату свого народження.

2. Якщо дитина відправляється гуляти або виходить з вами в місто, покладіть в її кишеню заламіновану «візитку» або паперовий листочок в водонепроникному мішечку з контактною інформацією, що представлена вище.

3. Маленьких дітей не відправляйте на прогулянку одних; для дітей старшого віку обмежте місце прогулянки, час, позначте час контрольного контакту з вами.

4. Суворо накажіть дитині питати дозволу, якщо вона кудись хоче відійти з обумовленого місця прогулянки;

5. Фотографуйте дитину кожні три місяці, бажано в звичайному одязі, в звичайному повсякденному вигляді – близько 80% батьків зниклих дітей не мають свіжих фотокарток дитини; майте завжди в межах досяжності найсвіжіше фото дитини;

6. Купіть дитині телефон і домовтеся з нею про зв’язок в певні проміжки часу, телефонуйте дитины самі, якщо вона не виходить на зв’язок у встановлений час.

7. Підключіть дитині послугу мобільного оператора з визначенням місцезнаходження за телефоном;

8. Регулярно пояснюйте дитині правила дорожнього руху, правила безпеки в громадських місцях, говоріть про те, що не можна брати від незнайомих людей їжу, напої, іграшки, йти з ними, якщо ви її про це не попереджали, і навіть просто спілкуватися без присутності батьків або супроводжуючих дитину дорослих.

9. Будьте в курсі того, з ким спілкується ваша дитина, знайте їх контактні дані, адресу проживання.

10. Хай завжди у вас будуть контакти вчителів, тренерів, керівників гуртків.

11. Будьте в тісному контакті з дитиною, стежите за змінами в її настрої, відразу намагайтеся з’ясувати причини.

Як можна допомогти дитині добре поводитись?

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
Змінюйте оточення, а не дитину

Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
Висловлюйте свої бажання позитивно

Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
Висувайте реальні вимоги

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням

В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
Обирайте виховання без побиття та крику

На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Факти, що можуть Вас здивувати...
Діти часто не розуміють, чому їх покарано

Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.

Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.
Діти мають право на позитивне ставлення до себе

Поради батькам щодо виховання дітей!

Можливі причини складностей у навчанні дітей:

Дитина нездорова.
Учень швидко стомлюється, а регулювати свій темп неспроможний.
Батьки не вміють допомогти учневі або ставляться до нього як до підлітка (пояснять лише раз, вважаючи, що цього досить) або як до малюка — повторюють те саме безліч разів.
Дорослі не вміють зацікавити дитину навчальною працею як захопливою грою.
Дитина не в змозі уважно працювати в школі і вдома, оскільки навчальна завантаженість для неї непосильна (не звикла працювати).
Батьки надто пригнічують учня погрозами й покараннями. Не вміють своєчасно схвалити й підбадьорити маленьку людину.
Дорослі не вміють чітко пояснювати, давати ділові поради.
Батьки не дотримуються принципу єдності вимог у навчанні: кожен нав'язує дитині свій стиль роботи.

Пам'ятайте:

· Покарання – моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне.

· Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.

· Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

· Покараний – вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилося. Про старі гріхи жодного слова. Не заважайте починати життя спочатку.

· Хоч би що там трапилося, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною, як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

· Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї – ваше засмучення.

· Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, краще розуміти один одного.

· Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, навчитись інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така як усі.

2 Даруйте дитині свою любов та увагу.

3 Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне уявлення про свою дитину.

4 Не відгороджуйте дитину від обов`язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

5Частіше розмовляйте з дитиною.

6Готуйте дитину до майбутнього життя.

7 Виховання - наступність цілей.

8 Вихователь повинен бути твердим, але добрим.

допомога батьків у 1 класі

Розкажіть діткам про правила поведінки під час літніх канікул: про ситуацію " Один удома", небезпечне використання електроприладів, газу, предметів невідомого походження, про ігри на свіжому повітрі, біля залізниці, на водоймищах, катання на велосипедах, скутерах, про поведінку з незнайомими людьми, особисту безпеку.
Бажаю, щоб наші діточки добре відпочили та прийшли до школи з бажанням до нових знань!